Українська мова

Відкриті уроки

Урок української мови 3 клас

Тема: Корінь слова. Спільнокореневі слова

Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття про спільнокореневі слова на основі дослідження спорідненості слів, вчити визначати корінь слова у ряді спільнокореневих слів, розвивати мовне чуття, виховувати любов до української мови, патріотичні почуття до рідного міста, школи.

Обладнання: підручник для 3 класу, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко, Н. А. Васильківська. - : Видавничий дім «Освіта»2013., комп’ютер, картки з завданнями, сигнальні картки зеленого і червоного кольору, презентація до уроку. картки для роботи в групах, картки для самооцінки, малюнок дерева «мова», листочки зі словами, кубик для вправи «кубування»

Ключові компетентності:

- сформувати уявлення про корінь слова;

- показати багатозначність слова «корінь»

- сприяти усвідомленню учнями поняття про спільну частину слів-корінь;

- вчити добирати спільнокореневі слова;

- збагачувати словниковий запас слів учнів;

- спонукати дітей до міркувань, порівнянь.

Предметна компетентність:

- знаходить серед поданих слів спільнокореневі;

- виділяє корінь у поданих спільнокореневих (споріднених) словах.

Особистісна:

- приймає рішення щодо вирішення визначеної проблеми;

- розвиває комунікативні вміння у процесі виконання групових завдань;

- оцінює власний внесок у роботу групи.

Соціальна:

-вміє співпрацювати в групі.

Тип уроку:урок формування навичок і вмінь

Методичні стратегії:технологія «Мікрофон», «Асоціативний кущ», робота в групах, робота в парах, самооцінювання результатів.

Хід уроку:

 І. Організаційний момент

Вчитель:

І знову дзвоник кличе в клас,

Знання нові чекають вас.

Ми дуже любим рідну мову,

ЇЇ мелодію чудову,

Щоб краще все знати,

Починаємо працювати.

Вчитель:  Пропоную сьогодні попрацювати під таким девізом:              

 « Не кажи: « Не вмію», а кажи: «Навчусь!»

• Давайте згадаємо нашу розмову на уроці «Я у світі» про силу, яку дала природа кожній людині. Силу, яка змушує немовля піднімати голівку, намагатися піднімати своє тільце, спинатися на ніжки, вчитися ходити, хоч це на перших порах і страшно, і важко. Для чого  все це відбувається? ( Для розвитку)

• Це маля робить свідомо? (Відповіді учнів: Ні, адже дитя зовсім маленьке і безпорадне.)

• А ви зараз усвідомлюєте свої дії?( Відповіді учнів : Так, звичайно.)

• Для чого ви прикладаєте свої зусилля?( Відповіді учнів : Щоб навчитися чогось нового, дізнатися про щось цікаве, здобути нові знання)

• Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Відповіді учнів: )

•  А якими ви будете на уроці? (Відповіді учнів:)

• Я хочу, щоб наш урок пройшов в теплій, дружній атмосфері. Поверніться один до одного, доторкніться долоньками і тихо промовте : «Я хочу вчитися. Я готовий до праці». А ще я бажаю вам бути впевненими в своїх силах, стриманими, не забувати піднімати руку, коли хочете відповісти, нехай ваше письмо буде таким же гарним, як і ваші усні відповіді

ІІ.   Представлення теми, мотивація навчальної діяльності.  (Відкриваємо на дошці і читаємо тему уроку)  Спільнокореневі слова. Корінь слова. 

·         Що в назві теми вас здивувало?

·         Спробуйте сформулювати вашу особисту мету для власного розвитку, яку хочете досягнути  на цьому уроці: ( Слайд)

-         Я хочу дізнатися …

-         Я прагну навчитися… 

-         Я навчуся впевнено…

·         Ви вмієте підбирати до слів асоціації. Наприклад : колесо – машина,урок – учитель, пшениця – поле, літак – небо.

·         А які асоціації у вас виникають, якщо ви чуєте слово корінь? ( Слайд )

·         Скажіть, а якщо у квіточки зрізати корінь, чи вона житиме?

·         А яке значення кореня для слова? (не буде існувати слово)

Отже, я сподіваюся на те, що після цього уроку ви зрозумієте, що таке корінь слова. Зможете добирати спільнокореневі слова, визначати корінь. Навчитеся розрізняти слова , у яких корінь звучить однаково, але вони мають різне значення  (слайд)

1. Дізнатися, що таке корінь слова.

2. Добирати споріднені (спільнокореневі слова).

3. Визначати корінь слова.

4. Розрізняти слова , у яких корінь звучить однаково, але вони мають різне значення .

ІІІ. Актуалізація опорних знань

·         Перш ніж отримувати нові знання, давайте згадаємо те, що знаємо.

Вправа «Кубування»: Завітав сьогодні в клас

Знову на урок до нас

Кубик, діти, не простий,

Кубик просто чарівний.

Він доріжку прокладає,

Знання ваші перевіряє.

1.     Частина слова, яка змінюється, називається  …….( закінченням).

2.     Частина слова без закінчення називається …..( основою).

3.     Спільна частина основи … (корінь)

4.     Частина основи перед коренем …(префікс)

5.     Для зв’язку слів у реченні служить …(закінчення)

6.     Частина основи між коренем і закінченням …(суфікс)

·         Молодці, ви добре справились із завданнями чарівного кубика.

ІV. Сприймання й усвідомлення матеріалу

1. Запишіть слова  в тому порядку ,  в якому подано малюнки.

(Клен, кленок, кленовий листок)

- Скажіть, будь ласка, від якого слова утворилися слова  кленок і кленовий ?

- Як ви гадаєте, чи можна ці слова назвати «родичами», «рідними» словами?  Чому?

( Вони походять від одного і того ж  слова)

- Раз вони рідні, їх  і назвали спорідненими словами.

- Знайдіть у  словах клен, кленок, кленовий  спільну частину. Позначте її дужкою.

Запам'ятайте,  ця спільна частина і робить їх спорідненими. Саме  її називають коренем слова.

V. Узагальнення і систематизація отриманих знань

1. Мовні дослідження

– Прочитайте текст (на картках)

     Є біля нашої школи березняк. Посадили його і доглядали учні, що колись навчалися у нашій школі. Милують очі перехожих білокорі берези. Восени розплітають вони золоті коси. В тріскучі морози красуні бачать зимовий сон. А як прийде весна, звеселяють перехожих смарагдовим листям.

    Березовий гай – добра пам’ять про школярів, що вже стали дорослими.

·         Що є біля нашої школи?

·         Хто його посадив?

·         Зверніть увагу, які красиві берези восени.

·         А що роблять вони взимку? Прочитайте.

·         А чим звеселяють перехожих красуні навесні?( Смарагд – дорогоцінний камінь зеленого кольору.)

·         Яка ж величава  краса рідного краю! Вчіться помічати її, берегти і примножувати.

2. Каліграфічна хвилинка.

- Розпочнемо роботу із каліграфічної хвилинки, бо уроки мови потребують старанності і  в письмі. Подивіться на дошку, як я записала букви, з’єднання і слово. Запишіть каліграфічно в зошит  (смарагд). Складіть речення.

3. Вибіркове списування: ( На слайдах фото березняка в різні пори року)

– 1 ряд: Спишіть речення, яке може стати підписом до 1 – го фото.

– 2 ряд: Спишіть речення, яке може стати підписом до 2 – го фото.

– 3 ряд: Спишіть речення , яке може стати підписом до 4 – го.

– Які речення ви списали?

4. Робота в парах:

– Знайдіть і підкресліть спільнокореневі слова. Позначте корінь.

– Які спільнокореневі слова ви підкреслили? (Березняк, берези, березовий). Доведіть, чому ці слова є спорідненими.

Вправа «Прес»:

° Ми вважаємо, що ці слова спільнокореневі…

-          Тому що у них спільний корінь –берез-

-          корінь має спільне для всіх слів значення.

° Отже, слова березняк, берези, березовий – спільнокореневі або споріднені.

– Хто вважає так само, покажіть зелену сигнальну карточку, хто має іншу думку – червону.

Висновок: у споріднених словах має бути спільна думка.

Фізкультхвилинка

Слово

5. Складання алгоритму «Як знайти корінь у слові»(Слайд )

Добери 2-3 спільнокореневих слова

Виділи корінь відповідною позначкою

 

-         Доберіть до слів спільнокореневі слова

Сад  (садок, садочок, садівник)

Ліс ( лісок, лісочок, лісник, лісовий)

Вітер ( вітерець, вітрище, вітрюган)

6.Вирішення проблемної ситуації «Родичі» (слайд)

- А чи всі слова з однаковими коренями є спорідненими?

РОДИЧІ.

                           Проблемна ситуація.

Йшли якось стежиною гусак, гуска і гусенята. А назустріч їм повзла гусінь.

- Ви хто такі ?- запитала гусінь.

-  Я-гусак, це – гуска , а то - наші гусенята,- ввічливо відповів гусак. А ти хто ?

- А я ваша тітка,- похвалилась гусінь.

Гуси ображено загелготали.

Дайте пояснення :

В чому проблема ? Чому образилися гуси ?

Висновок: не всі слова з однаковими коренями є спорідненими

7. Робота в групах. А тепер пограємо у гру. Об’єднайтесь, будь ласка, у групи. Пригадайте правила роботи у групі і дотримуйтеся під час роботи.

Завдання. Вам потрібно серед слів – родичів знайти шпигуна, тобто слово, яке не є спільнокореневим до поданих слів.

·         Мак, маківка, макарони, мачинка, маковий.

·         Хвиля, хвилястий, хвилюватись, хвилька.

·         Дощик, задощило, дощовий, дощатий..

·         Мило, мильниця, милитися, милуватися, мильний.

·         Малюнок , мальований, малятко, малювати.

·         Літера, літак, відліт, зліт, політати, перелітний.

(– Група вирішила, що відповідати буду я.)

·         Висновок. Корені звучать однаково, але значення мають різне. Це не спільнокореневі слова. Це – різнокореневі слова.

8.Вправа «Навчання у русі»

Встаньте всі. Якщо однакове значення слів – стійте на місці. Якщо різне значення - сплесніть у долоні.

син	сова	літак
синочок	совеня	літо
синій	совок	літати
син	сова	літак

9.Робота над вправою (с.70, впр.152)

10.Робота над віршем (с.71, впр. 154)

11. «Естафета». (колективно)

 Від поданих слів утворити спільнокореневі слова. Один учень добирає слова, що позначають ознаку предмета і відповідають на питання який? Інший учень – слова, що позначають дію предмета та відповідають на питання що робить?  

Хто? Що?          Який?                 Що робить?

Читач  -              читацький           читає.

Розум   -             розумний            розуміє. 

Зима -                  зимовий              зимує

 - Позначити дужкою корінь.  Як називаються ці слова? Чому?

11. Добір споріднених слів різних частин мови. (резерв)

На дошці запис:

Рід  мовити  поріднитися  рідина  мова  рідний  мовний 

-         Розділіть спільнокореневі слова на дві групи. Яке слово зайве? Чому?

Висновок: спільнокореневі слова мають однакове значення, а слово рідина має інше значення

VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія

Годинник невтомний показує враз,

Що нашу роботу закінчити час.

Вчитель: Яка ж чудова, мелодійна, багата українська мова! Скільки гарних слів вона дарує нам! Я хочу, щоб ви берегли рідну мову, розвивали, збагачували і  не засмічували її .

1.Сенкан

         Як немає України без верби і калини, так не може бути й України без рідної мови, рідного слова.

·         Складемо сенкан до слів мова, (слово - резерв)

- Мова                                                 - Слово

- солов’їна, калинова                        - рідне,лагідне

- навчає, плекає, дає, знайомить       - хвилює, дарує, вилітає, тішить

- Рідна мова калинова.                       - Слово до слова – зложиться мова.

- Мова                                              - Слово

- колискова, рідна                             - палке, непереборне

- дарує, вчить, надихає, живе           - дарує, прикрашає, знайомить, коле

- Рідна мова не вмре, не загине.     - Гостре словечко – коле сердечко.

·         « Мікрофон»:

 Продовжити твердження:

-         Спільна частина споріднених слів називається …  ( коренем )

-         Споріднені слова ще називають  …  ( спільнокореневими )

-         Багато лісу – не губи, мало лісу – бережи, нема лісу - … ( посади )

·         Давайте і ми посадимо своє дерево з коренем – мов -. Підходьте до дошки, обирайте картки , читайте споріднені слова, прикріплюйте їх до нашого деревця. Чому вони споріднені?

·         Хай росте деревце. Хай розвивається наша рідна і неповторна, мелодійна і співуча українська мова!

2. «Незакінчене речення» (слайд)

На уроці я запам'ятав…

Найбільше мене вразило…

Я розповім іншим…

3. Самооцінка роботи на уроці

Свою роботу на уроці зможете оцінити самостійно ось за такими критеріями(слайд)

АКТИВНІСТЬ – 3 бали

ПРАВИЛЬНІСТЬ ВІДПОВІДІ – 3 бали
ТВОРЧІСТЬ – 3 бали
УМІННЯ СПІВПРАЦЮВАТИ – 3 бали

На карточках напроти кожного пункту ставлять бали і виводять оцінку.

VІІ. Домашнє завдання

Кожній дитині у окремому конверті (завдання: серед поданих слів знайти спільнокореневі, виписати їх і позначити корінь.)

·         Відкрити вдома.

·         Перед виконанням повторити правило на с. 68.

·         Поаплодуйте собі за гарну роботу на уроці.

·         Поверніться обличчям до гостей і поділіться своїм гарним настроєм з присутніми.

·         Із кожного ряду вибери тільки ті букви , які не повторюються  і склади з них побажання

·         МКБМУДКМЬКТМЕ (будьте )

·         УОЩШАСУЛИОВШІ (щасливі)

«Шпаргалка» для батьків

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про загальну середню освіту" батьки чи особи, які їх замінюють, є учас­никами педагогічного процесу, а отже, також мають знати програмові вимоги з навчальних предметів, що вивчаються в певному класі, та критерії оцінювання навчальних досяг­нень школярів. Це сприятиме їхній співпраці з педколективом навчального закладу, дасть змогу допомогти засвоїти навчальний матеріал у повному обсязі слабовстигаючим учням та дітям, які з певних причин (участь у конкурсах, змаганнях, стан здоров'я) вимушені пропускати заняття.

З цією метою пропоную  батькам міні-програмки з предметів інваріантної частини навчального плану, що стануть для них своєрідними шпаргалками, підглядаючи в які, вони змо­жуть контролювати та коригувати рівень успішності власної дитини в навчанні, а під час літніх канікул — неспішно повторювати з нею пройдений матеріал.

Короткий зміст програми з української мови для 3 класу

І. Звуки і букви

1.   Абетка. Уміння розташовувати слова в алфавітному порядку, користуватися словником.

АБВГҐДЕЄЖЗИІЇЙКЛМНОП РСТУФ ХЦЧШЩЬЮЯ

Берізка, жук, лисиця, рак, циган, щит.

2.Голосні звуки [а, о, у, є, и, і] та позначення їх на письмі 10-ма буквами: а, о, у, є, и, і, я, є, ю, ї.

3.Літери і, я, ю, є, що позначають м'якість приголос­них звуків на письмі:

Оля — [6- л'а], працює — [пра - ц'у-йе], ллє [л':е].

4.   Літери я, ю, є, що на початку складу та після апос­трофа позначають звукосполучення: [й + а],[й + у], [й + є].
Наприклад, яма [йа - ма], заєць [за-йец'], п'ю [пйу].

5.     Літера ї, що завжди позначає два звука: [й+і].
Наприклад, їжа [йі-жа].

6.     Приголосні звуки та позначення їх на письмі буквами:
губні    [б, в, м, п, ф];

шиплячі      [ж, ч, ш, дж];

сонорні      [в, й, л, л', м, н, н', р, р'];

акустичні пари [б-п, г-х, ґ-к, д-т, д'-т', ж-ш, з-с, з'-с', дз-ц, дз'-ц', дж-ч];

глухі приголосні [Другий звук кожної з акустичних пар та ф];

дзвінкі приголосні [перший звук кожної з акустичних парта сонорні], що вимовляються дзвінко,виразно: [віз], [хліб], [берізка];

завжди тверді   [губні + шиплячі + дві акустичні пари: г-х, ґ-к], що пом'якшуються лише перед [і], наприклад, [в'ірш'і];

завжди м 'який   [й].

7.Букви: д, з, л, н, р, с, т, ц та буквосполучення дз, що можуть позначати то тверді, то м'які звуки. Наприклад: [да] - [д'і], [за] - [з'і], [ла] - [л'і], [на] - [н'і], [ра] - [р'і], [са] - [с'і], [та] - [т'і], [ца] - [ц'і], [дза] - [да'і].

8.Літера ь, що не позначає жодного звука, але спільно з попередньою буквою позначає на письмі м'який приго­лосний звук льон, Ґедзь, синь, гість.

9.  Позначення на письмі м'якого подовженого звука двома однаковими буквами: колосся, знання, приладдя.

10.Апостроф. (На письмі після літер, що позначають губні звуки [б, п, в, м, ф] та [р], перед я, ю, є, ї при роздільній вимові ставиться апостроф. Наприклад, б'є, п'ю, м'ясо, солов'ї).

ІІ. Слово

1. Склад. Наголос. Відкритий [МА], закритий [АМ] та наголошений [МА-МА] склади.

2.Перенос слів з рядка в рядок по складах (у т.ч. зі збі­гом приголосних):

а)  ака-ція {одна літера не переноситься і не залиша­
ється в рядку);

б)   кіль-ка, кі-лька; маи-ка, ма-йка; вихо-джу (ьо, йо,
дж, дз не відриваються від приголосного);

в)   ли-стки, лис-тки, лист-ки (усі варіанти правильні);

г)   м'я-со;

Г) зна-ння або знан-ня.

3.   Звуко-буквений аналіз слова / транскрипція

Алгоритм звуко-буквеного аналізу слова

• Вимов слово вголос. Наприклад, [шчітка].

•Назви послідовно всі звуки в слові і познач їх буквами в квадратних дужках: [ш ч' і т к а].

•Поділи слово на склади: [ш ч' і т — к а].

•Визнач наголошений склад (в односкладових словах наголос не визначається): [шч'іт-к а].

•Запиши слово буквами: [ш ч' і т — к а] — щітка.

• Визнач кількість звуків та літер у слові. Якщо вона неоднакова, усно поясни причину невідповідності: [ш ч' і т - к а] - щітка, 6 звуків, 5 букв.

Пояснення: "У слові щітка буква ща позначає звукосполучення [ш+ч], тому звуків на 1 більше".

Приклади транскрипції слів:

[йа— к'і в] — Яків, 5зв., 4 б.;

[л' іс] — ліс, 3зв.,3 б.;

[ш'іс — на — ц': а т'] — шістнадцять, 8зв., 11б.;

[с т е^и — п й] — степи, 5зв., 5 б.;

[ц в'і — р'ін'— ка — йе] — цвірінькає,10 зв., 10 б.;

[з н а — н': а] — знання, 5зв., 6 б.;

[джм'іл'] — джміль, 4зв., 6б.;

[дз'о б] — дзьоб, 3 зв.,5б.;

[к ам — й а -н а] — кам'яна, 7зв., 6б.

Примітка. У транскрипції пом'якшений звук позначається значком [,], а м'який — ['].

4. Написання ненаголошених [є], [и] в словах. Пра­вильність написання сумнівного голосного звука переві­ряється наголосом:

Один    Багато        Багато      Один

в[е^и]рба  — верби     ст[е^и]пи — степ

пл[е^и]че - плечі       с[е^и]рпи — серп

ч[и^е]сло - числа    кр[и ]ло — крила

5.Вживання на письмі великої літери (Григорій Вікторович Марко, Дунай, Чорне море, Мурчик, Київ, "Богдан"...).

6.Слова, близькі за значенням (синоніми): дитя, малюк, та слова, протилежні за значенням ( антоніми): день—ніч.

7.Слова ввічливості:

Добрий день, вибачте, смачного, до зустрічі, дозвольте, дякую, до побачення...

8.Слова, написання та вимову яких учні мають  запам’ятати:

 абрикóс, адрéса, áйстра, акваріум,   апельси́н, апети́т, асфáльт, вдячний,    велосипéд,  вóгнище, вокзáл,внесок, гармонія,горизóнт, гримі́ти,  депутáт, децимéтр, дирéктор, елéктрика, кипі́ти, кишéня, колекти́в, комбáйн,   коридóр, космонáвт, крини́ця,  минýлий, милосердний, очерет,  пирі́г, приязний, президéнт, пшени́ця,  сантимéтр, секýнда,  тривóга, фéрмер, хвили́на, черéмха,

9.   Слова—частини мови:

• Назви предметів (іменники) — слова, що означають назву предметів та відповідають на питання: "Хто?" або "Що?". Наприклад,

(Хто?) людина, комаха, пташка, змія.

(Що?) стіл, знання, весна, тополя, камінь, вода.

• Ознаки предметів (прикметники) — слова, що означають ознаку предметів та відповідають на питання: "Який?", "Яка?", "Яке?", "Які?". Наприклад,

(Який?) чорний, (Яка?) сумна, (Яке?) холодне, (Які?) дзвінкі.

• Дії предметів (дієслова) — слова, що означають дію предметів та відповідають на питання: "Що робить?", "Що зробить?", "Що буде робити?" тощо. Наприклад,

(Що робить?) співає, (Що зробить?) напише, "Що буде робити?" їстиме.

• Службові слова:

а)   прийменники (у, в, на, біля, з, із, за, під, над, перед);

б)   сполучники (а, та, і (й), що, бо, як, але).

10. Спільнокореневі слова. Корінь слова (спільна частина споріднених слів):

рідний споріднений рід зріднилися

III. Речення

1.   Типи речень. Розділові знаки в кінці речень різних типів.

• Розповідні — речення, в яких про когось або про щось розповідається:

Жили собі дід та баба,.

• Питальні — речення, в яких про когось або про щось запитується:

Чого це ти зажурився?

• Спонукальні — речення, в яких висловлюються прохання, запрошення, заклик, порада, заборона, застереження, наказ тощо.

Марійко, помий, будь ласка, посуд.

Приходьте до нас у гості

Діти, переходьте вулицю лише в дозволених місцях!

Мийте руки перед їдою.

Не чіпайте незнайомі предмети!

Будьте обачні на дорогах!

Рівняйсь!

2.   Звертання. Розділові знаки при звертанні.
Мамо_, іде вже зима. Досить Вам, мамо_, журитися. Здрастуйте_, мамо!

3.     Головні слова (члени) речення: підмет, присудок. 

Надійшла весна прекрасна.

—Про кого, про що йдеться в реченні (підмет)! (Про весну).

—Що про неї говориться (присудок)? (Що вона надійшла).

—Надійшла яка весна? (Прекрасна).

Зв'язок слів у реченні

Весна ( що зробила?) надійшла;

Веснв ( яка?) прекрасна.

IV. Текст

1.Текст (група речень, зв'язаних між собою за змістом).

2.Типи текстів:

•Розповідь — текст, в якому про когось або про щось розповідається.

•Опис — текст, в якому описується зовнішній вигляд, характер чи поведінка певного об'єкта.

• Міркування — текст, в якому висловлюються міркування з приводу чогось.

• Есе - твір, в якому висловлюється власне ставлення  з приводу чогось.

3.Будова тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Кожна частина тексту починається з нового рядка — абзацу

4.Переказ тексту з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення). Добір заголовка до тексту. Удосконалення тексту із часто повто­рюваними словами шляхом їх заміни словами, близькими за значенням:

Марійка (дівчинка, вона, учениця, школярка)...

5.   Складання розповіді на основі спостережень, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, заданим початком.