Роль і місце вчителя у формуванні особистості учня


Роль і місце вчителя у формуванні особистості учня
У сучасних умовах державо-творення в Україні зростає роль гуманістичного виховання підростаючого покоління. Щоб збагнути роль та місце вчителя у справі формування особистості учня, спочатку потрібно з'ясувати саме поняття "особистість". О.О.Ухтомський і його вчитель О.І Введенський дотримувались думки і дово-дили, що особистість - це стан, отже, як і будь-який стан, - це сукупність сил, потенціал. Особистість можна втрати-ти. Через те треба плекати і оберігати її, все життя невтом-но працювати для її розвитку. А також бути пильними, щоб не потоптати духовні цінності - життєдайне джерело осо-бистості.
У Законі України "Про освіту" метою освіти визначено все-бічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фі-зичних здібностей, виховання високих моральних якостей. Велика роль у цьому процесі належить вчителю. Вчитель повинен формувати особис-тість, розвивати в учнів такі людські якості, як скромність, щедрість, доброзичливість, поміркованість, лагідність, працелюбність. Характерними ознаками особистості є такі християнські чесноти, як віра, надія, любов, мудрість, справедливість, терпіння, стриманість. Критерій доско-налості особистості людяність. Отже, той, хто називає себе вчителем, передусім має бути Людиною. Цілий арсенал методів впливу на особистість є у творчій і педагогічній спад-щині Василя Сухомлинського. Життя вчителя - це обов'язок бути світочем, стверджувати ідеали правди, добра, краси. Вчитель - це той, хто сіє добре зерно. Дух, духовна сила дитини розквітає від найбільшої в світі сили -любові. У своїй праці "Духов-ний світ школяра" Василь Сухомлинський зазначав, що духовність є мірилом людської гідності. Впродовж свого життя я, як вчитель, переконалася, що справжня школа виховує людей розумних у багатогран-ному значенні. Навчання - дуже важлива, але не єдина сфера духовного життя людини. Міжособистісна діалогічна взаємодія вихователя й учня для досягнення позитивних результатів має бути взаємоактивною. Активним у педаго-гічному діалозі потрібно бути не тільки вчителю, а й батькам та учням. Учень має бути спраглим до знань, він пови-нен виявляти пізнавальну активність і усвідомлювати цінність феномена вчителя.
Вчитель - це взірець. Він сам має горіти, щоб уже одне його наближення запалювало серця. Виховний вплив на учня справляє все: міміка, жести, тембр і тон голосу, зовнішній вигляд учителя, його дружні поради та вимогливість, до-брота й рішучість, терпимість і принциповість. Мудрий вчитель виховує постійно. Він добре знає, що виховання - це не моралізування, а добро-сердя й доброчинність. І не кожен відразу помітить його творчість як вихователя.
Життя, обернене в дисци-пліну, є шляхетним. Шляхет-ність визначається вимогами, обов'язками, а не правилами. Тільки високодуховний вчи-тель створює для своїх учнів такі умови, за яких у них формується радість пізнання успіху, бажання знати, що надалі супроводжуватиме їх розумову працю. У душі ди-тини потрібно утверджувати культ науки, знань, розуму так, щоб учні вважали обмеженість такою ж вадою, як лінощі, недбалість, марнотратство.
Вважаю, що головним у ви-ховній справі має бути прав-дивість. Перш за все вчитель має бути чесним і гідним думкою, словом та всім своїм життям. Вчитель - це діамант. Цінність його в непідробності. Штучність нічого не варта.
Мудрий вчитель постійно вдосконалює свою майстер-ність, адже досконалість не має меж. Учителювання - це покликання. З уст батьків і вчителів дитина часто чує моральні повчання і настанови. Усе це набуває авторитету в очах дитини тільки тоді, коли вона бачить людину одухотво-рену, зацікавлену своєю пра-цею, таку, яка сама дотриму-ється моральних норм і пра-вил, бореться за утвердження в житті ідеалів добра і спра-ведливості.
Піднімає дух дитини похвала і заохочення (в праці, навчанні, стосунках з оточуючими), що сприяє зростанню почуття власної гідності.

З Новим Роком і Різдвом!!!!